В Господню руку серце положив,
Вдивляючись в Його пресвітлі очі.
Я сяйво їх нестиму дні і ночі,
Де б не ходив.
Вони мене зігріють в стужі час
І втишать жар душі у дні пекельні.
У світлі їх усі думки непевні
Втечуть ураз.
Господні очі, ваше світло хай
Заллє мій розум й душу безборонні
І серце те, що у святій долоні,
Наповнить через край.
Хай серце трепетне, забувши про вагу,
Ридає в благодатному промінні.
Любові сльози, ніжні і дитинні,
З собою принесуть снагу
Для стуків відданих у непривітнім світі,
Що роздає, немов дари, печаль.
...Ти, серце, в Господа, тебе не вразить жаль,
Тебе бо люблять і навчать любити.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Ангел! Ангел! Или почём фунт лиха... - Илларион Сейчас набегут христиане-тыловики из обоза со звездами на погонах. Они как правило могучие теоретики и никакие практики. В их глазах БОГ жалок, мелочен и бессилен. Он ничего не может, кроме как сидеть в засаде с радаром, карать и искать себе рабов. Ну что же, каждый постигает истину с поправкой на себя. Если ты трус, то и бог у тебя жалкий. Если ты святоша, то и бог у тебя подобен фарисею....
Мой же Бог, Отец мне. Любящий, добрый, заботливый. И вас прошу верить именно в такого Господа!
Будут вопросы, обращайтесь по почте или контактную форму на моем сайте. Рекомендую так же прослушать этот текст в аудиоформате на моем сайте http://nilys.narod.ru
Ссылка на прослушивание есть внизу страницы
